Чому мотивація не працює

Якщо ви теж застрягли..

Пам’ятаю той час, коли жила у світі обмежених ресурсів. Не брехатиму що зараз плаваю у водах щастя і що цьому ефемерному морю не має меж, та й наврядчи це матиме якийсь сенс, адже мало хто на таке поведеться. Проте, якщо маєш опору всередині, коли знаєш, що впораєшся зі всіма труднощами, то життя дійсно стає легшим. Принаймні зникає страх, страх, що бентежить із першого дня подорожі. Адже погодьтесь, що кожна наша справа, кожне наше завдання це своєрідна подорож, де здобуваються навички й знання. Так ось раніше мої подорожі мали такий вигляд:

на початку будь-якої справи виконую усе правильно і завзято, потім я втрачаю мотивацію і сповільнююсь. Наступною йде кульмінація, я борюся з лінню і бажанням усе закинути. В якийсь момент настає вибух, і ось воно — розчарування і вигорання.

Такий собі цикл поневірянь, порочне коло, з якого складно вилізти. Гадаю цей досвід має кожен, і не важливо чого це стосується: вашої дієти, вашого гобі, тренувань, навчання чи роботи — усе працює за однією схемою.

Половина каже, що їм не вистачає часу, інші ж стверджують, що мотивації. Як на мене, що перше, що друге є всього лиш виправданнями, жалюгідними поясненнями своєї невдачі. Якби справді було так мало часу, тоді жодна жива душа не могла б зробити те, що ви прагнете втілити в реальність. Якби було замало мотивації, тоді як цей світ узагалі не завалився, як ця цивілізація, ще щось робить на планеті? Навряд чи у євреїв, що блукали 40 років пустелею було так багато мотивації, що вони зважились  на утечу з Єгипту.

Тоді в чому ж тоді проблема?

Уже очевидно не мотивація вирішує наші проблеми, не мотивація починає новий проєкт, і не завдяки мотивації я зараз сиджу і пишу цю статтю.

Чому ми так погано трактуємо слово “мотивація”? 🤯🤯🤯

Хіба мотивація це чарівна пігулка?

— Ні.

Хіба мотивація здіймає гори?

— Ні

Чи може мотивація допоможе вам побудувати успішну кар’єру?

— Сумніваюсь

Досвід показує, що ті хто надіяться на мотивацію відпадають у першому турі корпоративних гонок.

Завтра щось зміниться?

—Ні

З понеділка я зроблю те, що відкладаю уже четвертий тиждень поспіль?

— Теж ні.

---

Якщо ж правда така жорстока, тоді що змінить моє життя? Що я робитиму потім, а що мушу зробити зараз?

Якщо у вашій голові з’явилось хоча б одне з запитань, то продовжуйте читати далі, якщо ж ні — то поверніться на початок, прочитайте ще раз, та згадайте свій досвід з мотивацією.

У цій статті ви знайдете два принципи, що детально описував у своїй книзі Джеймс Клір, що допоможуть краще зрозуміти свою природу.

Не результат, а система.

На мою думку, наріжним каменем усіх невдач і успіхів є правильне використання системи.

Дивлячись на чужі історії успіху складається враження, ніби усі вони успішні, завдяки одній великій події:

 

📌 Вона знялась у фільмі, що мав шалений успіх, через декілька місяців була номінована на Оскар; Він довго працював, а потім виступив на тій конференції і усіх порвав. Після презентації до нього звернувся один успішний директор, що кардинально змінило його “кар’єрну долю”.

Закономірність(СИСТЕМА) важить більше ніж одна велика подія.

Чи справді їхній успіх у тому, що вона знялася у фільмі? Чи справді він став успішний, бо зробив неймовірну презентацію. До однієї великої події склалося купа маленьких іноді навіть невидимих ситуацій, що призвели до бажаного результату.

Наприклад: вона не отримала Оскару, якби нічого не тямила у акторстві. Також вона не отримала б Оскару, якби не знала де і в кого вчитись, де пити вечірній келих вина. Якби вона не відмовилась від сотні інших пропозицій, що були до цього, якби вона не вміла правильно обирати друзів, вона наврядчи тримала цю статуєтку у руках.

Це й стосується і його: він би не отримав пропозицію усього життя, якби не працював над тим проєктом, якби не цікавився тим, що презентував, якби не знав тих людей, що допомогли йому стояти там де він є зараз і якби вони не запросили директора-гіганта у тій ніші. Якби він не відмовився сісти за кермо на підпитку 5 років тому, коли відпочивав із друзями, то він скоріш за все досиджував строк із тим горе-другом, що попався, а не пив шампанське у костюмі за чиюсь річну зарплату.

Задумайтесь:

ви там де зараз є, бо ви так вирішили, ви прийняли тисячі крихітних рішень, що привели вас у сьогоднішнє становище і не важливо: хороше чи погане воно вам здається. Це просто ствердження.

Тому якщо хочете щось змінити, то не надійтесь на понеділок, не приймайте рішення знову себе обманювати, натомість зробіть сотню крихітних кроків, щоби у понеділок вам вдалося. Хочете почати бігати по ранках і зменшити споживання кави. То дістаньте кросівки із шафи і покладіть собі біля ліжка, щоби зранку, коли прокинетесь, побачивши їх, ви одразу одягнули.

У своїй книзі “Атомні звички” Джеймс Клір згадує такий термін як розвиток у 1%.

 ✅ Якщо ви ставатимете кожного дня на 1% краще, то за рік ви змінитеся на 37% відсотків.

Це теж працює і в протилежний бік: якщо кожного дня ви не розвиватиметеся на 1%, то за рік ваш добробут знизиться на 37%.

 ☝🏼 Зосередьте свою увагу, не на результаті вашої діяльности, а на системі виконання і вдосконалюйте СИСТЕМУ.

Тому пам'ятайте, що крихітні вчинки роблять з нас те ким ми є зараз, а рішення прийнятті сьогодні зроблять з нас тих ким ми будемо завтра.

Такі два принципи я зінтерпретувала з книги Джеймса Кліра "Атомні звички". На нашій сторінці ви можете знайти огляд книги, та її переказ, а також переходьте за посиланням читати її повністю.